Хвалимо дитину правильно

Суперечки про те хвалити чи не хвалити дитину ведуться багато років. Деякі батьки вважають, що хвалити треба. Інші ж навпаки-хвалити ні до чого. Але в чому впевнена більшість, так це в тому, що кожна людина потребує схвалення. Особисто я вважаю, що без схвалення чи доброго слова людина, а тим більше дитина засохне як не полита квітка.

Що ж кажуть психологи? Хвалити дитину потрібно та важливо!

Але як це робити правильно?

Хваліть дитину не лише за результат, але й за зусилля. Багато справ не дають негайного ефекту, але від цього не втрачають своєї значущості. Дитині важливо розуміти, що її праця цінна і гідна поваги, і в майбутньому дітям неодноразово нагоді вміння вкладатися в завдання без миттєвого wow-ефекту.

Виключіть із похвали порівняння з іншими. Якщо порівнювати, то тільки із самим собою, інакше ми залучаємо дитину до змагання з усіма оточуючими людьми, а в цьому змаганні виграти неможливо.

Хваліть від щирого серця! Якщо у вас зараз немає енергії на щиросерде, не імітуйте його. Діти безпомилково відчувають фальш і приймають її на свій рахунок. Не бійтеся пояснити дитині свій стан, зрозуміти, що батько зараз втомився, навіть під силу дволітці.

Нехай похвала росте разом із дитиною. З боку очевидно, що трирічку та підлітка слід хвалити по-різному, але звички можуть брати свою і «розумничка, мамі допомагаєш» ні-ні, та й зірветься на адресу двометрового юнака.

Налаштуйтеся на гарне. Якщо ви не можете розібрати, що на малюнку намальовано, конячка або кішечка, зверніть увагу на яскравість фарб і сміливість малюнка. І так у всьому.

Не обмежуйтесь черговими фразами, нехай ваша похвала буде змістовною. Спілкуйтеся з дитиною, діліться своїми думками та слухайте її.

Я-висловлювання та ти-висловлювання. Намагайтеся використовувати обидві формулювання і чергувати їх. «Ти здорово попрацював» і «Мені дуже подобається твоя робота» — це різні по суті посилки, і вони потрібні дитині.