Без любові любов
Долоня була точно – не Настина. . . Але Мишко все одно затримав її у своїй руці, – просто нестерпно хотілося, щоб ця долоня знову обережно лягла на його рвущую біль. Так добре було жити без болю. . . А без болю. . . це виходило, без Насті. І Мишкові пересохлі губи замість Настиного імені прошепотіли: Саша. . . Сашенька схилилася до нього, змахнула сльози і посміхнулася, – по-дівчачі самолюбиво та переможно: а казав, – не люблю. . . Зараз Михайло затихав, коли вона стосувалася долонею його ран, – на…
Read More